Дитяча нефрологія: чому інфекції сечової системи у дітей небезпечніші, ніж у дорослих
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Щороку 27 березня медична спільнота відзначає День нефролога. Однією з найбільш актуальних проблем у педіатрії залишаються інфекції сечової системи (ІСС). За розповсюдженістю вони посідають третє місце серед усіх дитячих інфекцій, поступаючись лише хворобам дихальних шляхів та діареї.
Про ключові ризики, симптоми та методи профілактики розповіла Олена Мельник, дитячий лікар-нефролог КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради».
Головна небезпека: приховані симптоми та наслідки
На відміну від дорослих, у дітей інфекції сечовивідних шляхів часто мають «розмиту» клінічну картину. Несвоєчасне або некоректне лікування може призвести до незворотного пошкодження нирок — утворення рубців. З часом це загрожує розвитком артеріальної гіпертензії, затримкою росту нирок та хронічною хворобою нирок (ХХН).
Симптоми, на які варто звернути увагу:
-
У немовлят та маленьких дітей: незрозуміла лихоманка, плач під час сечовипускання, неприємний запах сечі, поганий апетит, блювання, дратівливість або недостатній приріст ваги.
-
У старших дітей: скарги на біль або печіння при сечовипусканні, часті позиви, біль у животі чи попереку.
Фактори ризику та вроджені аномалії
Дівчатка хворіють на ІСС частіше через анатомічні особливості (коротку уретру). Проте існують і специфічні фактори ризику:
-
Вроджені вади: міхурово-сечовідний рефлюкс (зворотний відтік сечі до нирок) та клапан задньої уретри у хлопчиків.
-
Гігієнічні помилки: неправильне підмивання (задом наперед), рідка заміна підгузків.
-
Супутні проблеми: запори, камені у нирках або сімейний анамнез.
Діагностика: «золотий стандарт»
Для підтвердження діагнозу використовують загальний аналіз сечі та бакпосів (для вибору ефективного антибіотика). Проте ключовим для виявлення причин рецидивів є рентгенологічне дослідження — мікційна цистоуретрограма (МЦУ). Вона є «золотим стандартом» для діагностики рефлюксу та аномалій сечового міхура. Таке обстеження зазвичай призначають після другого епізоду інфекції.
Пам’ятка для батьків: як запобігти хворобі?
Профілактика відіграє вирішальну роль у здоров’ї нирок дитини:
-
Питний режим: достатня кількість рідини допомагає «вимивати» бактерії.
-
Регулярне сечовипускання: дитина має спорожняти міхур кожні 1,5–2 години.
-
Гігієна: підмивання дитини лише спереду назад; використання бавовняної білизни; уникнення тісного одягу.
-
Контроль: при частих ІСС необхідна консультація не лише педіатра, а й дитячого нефролога та уролога.
Коли негайно звертатися до лікаря? Якщо у дитини стійка температура, нудота, біль у боці, зневоднення або з’явилася кров у сечі — це сигнали для негайної госпіталізації та початку антибактеріальної терапії під наглядом фахівців.
матеріал підготував/ла: Дмитро Кравченко
